Зміна фокусу: як трансформувалися джерела донатів для Фонду Притули

Українці продовжують активно донатити на потреби армії, але фокус їхньої допомоги змістився. Якщо у 2022–2023 роках левова частка пожертв від фізичних осіб надходила до великих благодійних фондів, то зараз гроші частіше спрямовуються безпосередньо військовим підрозділам. Це пов’язано з тим, що мобілізація триває, і кожен новий військовослужбовець залучає до фінансової підтримки свого підрозділу коло своїх знайомих.

Сергій Притула, засновник однойменного фонду, в інтерв’ю “24 Каналу” розповів, що його команда передбачала такий розвиток подій. Ще у 2023 році вони помітили зміну балансу в донатах. Тоді пожертви від фізичних осіб становили 85%, а від юридичних — лише 15%.

Щоб адаптуватися до цих змін, у 2024 році фонд зосередився на співпраці з українським бізнесом — не тільки великим, а й середнім і регіональним. Притула особисто об’їздив усю країну, зустрічаючись із підприємцями в різних регіонах. Завдяки цим зусиллям, за його словами, баланс змістився: тепер на частку юридичних осіб припадає 20% пожертв, а на частку фізичних — 80%.

Фонд також активно працює над залученням допомоги за кордоном. У серпні 2024 року в Чикаго було офіційно представлено Prytula Foundation U.S.A., якому за перший рік роботи вдалося акумулювати понад $5,8 мільйона. Триває плідна співпраця з чеськими благодійниками, що підтримують передусім військові проєкти фонду. Після візиту до Данії очікується перший транш допомоги від данської організації-партнера.

Притула висловив вдячність за будь-які пожертви, незалежно від їхнього походження, але наголосив на важливості валютних надходжень. Він зазначив, що частка донатів в іноземній валюті за рік знизилася з 14% до 9%. Ця тенденція створює певні труднощі, оскільки хоча більшість закупівель фонд здійснює в Україні, деякі товари та обладнання доводиться купувати за кордоном — у країнах Євросоюзу, США, Сінгапурі. Тому кожна гривня, конвертована у валюту, та кожен донат у доларах, євро чи кронах є “на вагу золота”.

Сергій Притула пояснив, що сьогодні благодійні фонди у своїй роботі все частіше керуються принципом “автономного плавання”, особливо під час реалізації поточних проєктів, які не потребують складних погоджень. Однак у випадку, наприклад, з ініціативами щодо посилення мобільних вогневих груп ППО необхідна експертна оцінка та погодження на найвищому рівні. За його словами, “антишахедний” напрям є прикладом плідної консолідації зусиль держави (Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій) та волонтерів.

Притула зауважив, що держава має можливість укладати мільярдні контракти далеко наперед і нерідко викуповує все виробництво певних видів номенклатури, наприклад, перехоплювачів. Проте благодійні організації залишаються більш гнучкими та швидкими. Вони співпрацюють із тими виробниками, до яких держава ще не дійшла або не підписала контракти через довгі бюрократичні процеси, пов’язані із сертифікацією та ліцензуванням.

Принцип роботи фонду Притули простий: якщо тестовий зразок доводить свою ефективність (після консультацій із підрозділами, що працюють у цьому напрямі), його одразу закуповують і передають на фронт. Це дозволяє волонтерам швидше знаходити та залучати нових виробників, тим самим діючи “поруч із державою, а не замість неї”.